Что здесь ты делаешь, пророк,
Под можжевеловым кустом?
Противостать лжецам ты смог,
Но что случилось вдруг потом?
Подкрался страх: всему конец,
И в ужасе бежал от всех.
Пророк, где славы твой венец,
Победный бег и счастья смех?
Ты верой запретил дождю,
И так же верой вызвал дождь.
Сейчас твердишь ты: не могу,
Иссяк я, высох,не тревожь.
Ты думаешь, что жизни срок
Пришел к концу,нет силы встать,
Твой дух измучен, изнемог,
И не поднимешься опять?
Болит душа, и песни нет,
Такая засуха внутри!
Но где же мир, где Божий свет?!
Взываешь: Боже, забери!
Но жизнь не кончилась, поверь,
Господь не бросил, Он с тобой.
Из тупика всегда есть дверь,
Ищи ее пока живой.
Господь хоть ворона пошлет
И даст тебе воды и хлеб,
И ношу тяжкую возьмет,
Во тьме Он включит яркий свет.
Свою пустыню ты пройдешь
И снова сможешь ввысь смотреть,
Ты снова силы обретешь,
Потом ты сможешь полететь.
Пройдя долиною скорбей,
Где одиноко и темно,
Мудрей ты станешь и сильней.
Ты твердо помни лишь одно:
За тьмой всегда придет рассвет,
Господь поднимет, пронесет
Туда, где радость, свежесть, свет,
Где плач утихнет, боль пройдет.
Когда-то вспомнишь ты потом,
Как брел пустынею, без сил,
Под можжевеловым кустом
У Бога смерти ты просил.
Но будет все уже иначе,
Ты будешь снова полон сил,
И ты пройдешь долиной плача,
Господь чтоб силы обновил.
Что здесь ты делаешь, пророк?
О чем тоскуешь ты и плачешь?
Сейчас устал ты, изнемог,
Но завтра будет все иначе.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
